На подвір’ї

Прийшла зима. Шкільне подвір’я засипав м’який білий сніг. Школярі почепили на деревах годівниці та насипали зерна. Сюди прилетіли синички, горобці, снігурі.

Весело пташкам. Вони вдячні людям за турботу.

30 слів)

Осінь

Розпочався вересень — перший місяць осені. Дні стали ко­ротшими. Сонце рідко з’являється на небі. Часто йдуть дощі. Відлітають у вирій птахи.

На деревах почали жовтіти листочки. З кожним днем їх більшає. Поступово осінь вступає у свої права. (36 слів)

Примітка. Пояснити: правопис підкресленого слова; вжи­вання тире у першому реченні.

Листопад

У листопаді рідко бувають сонячні дні. Та сьогодні нам по­щастило. Ми гуляємо в парку. Під ногами шурхотить сухе листя. Це листопад укрив землю яскравим килимом. Яких тільки кольорів не побачиш в осінньому маскараді листяних дерев!

(35 слів)

Зимовий ліс

Як гарно в зимовому лісі! Усе кругом вкрите пухнастим килимом. У казковому сніжному одязі стоять дерева. Ось вигля­нули із гущавини лісу сріблясті ялинки. До них сором’язливо посміхнулися високі сосни у снігових шапках. Кругом панує таємнича загадковість. (36 слів)

Зима

Настала красуня зима. Земля вкрилася білим снігом. Важ­ко птахам знаходити собі їжу.

Діти повісили на гілці яблуні годівницю для птахів. Тепер біля годівнички завжди багато пернатих гостей. Прилітають до годівнички жваві синички і веселі горобці. (35 слів)

Весна

Сонце весною сходить усе раніше. Його проміння щедро зі­гріває землю. Тане сніг. З горбків збігають дзвінкі струмки. Дихає тепленький вітерець.

• Уже зазеленіли степи. Прокинулися дерева. У лісі зацвіли весняні квіти. Скоро прилетять птахи. Затьохкають солов’ї, за­кує зозуля. (38

Берізка

Усе в лісі радіє, а берізка плаче. Під гарячим сонячним про­мінням по стовбуру тече сік. Здається, що це сльози берізки. Люди надрізують кору дерева і збирають сік у пляшки. А де­ревце без соку гине.

Сік у берези — як кров у людини. Бережіть красуню! Не чіпайте її!

47. слів)

Джерело

У нашому місті є джерело. Б’є воно просто з-під землі. Джерельна вода чиста і прозора. А яка ж вона смачна! Щод­ня до джерельця приходять люди. Вони п’ють холодну воду і дякують. Спасибі тобі, джерельце, за смачну і корисну воду! (39 слів)

Примітка. Пояснити правопис підкресленого слова.

Ліс

Я йду стежкою. Спостерігаю за життям лісу. У ньому мож­на побачити й почути багато цікавого. Ось із дерева на дерево стрибнула прудка білочка. У дуплі дуба — гніздо сови. Дятел вистукує дзьобом свою музику. Під кущем я побачив нору лисиці. (39 слів)

Примітка. Пояснити вживання тире у п’ятому реченні.

Калина

На нашому подвір’ї росте великий кущ калини. Весною він зацвітає білим цвітом. Восени на ньому з’являються червоні ягоди. Калинові ягоди дуже корисні для здоров’я людини. Обов’язково вживай ці чудові дари природи. Ти завжди будеш здоровим. (35 слів)

Примітка. Пояснити правопис підкресленого слова.

Україна

Ми живемо в чудовій європейській країні — Україні. Сто­лиця України — Київ. Це місто стоїть на річці Дніпро. Цен­тральна вулиця Києва — Хрещатик. Київ гостинно зустрічає туристів із різних країн. Ми — майбутнє України. Шануймо нашу Батьківщину! Пишаймося нею! (35 слів)

ІІримітка. Пояснити: правопис підкресленого слова; вжи­вання тире у реченнях.

Ластівки
Пригріває весняне сонечко. В рівчаках біжать струмки. Вже останній сніг розтав. Метушаться за вікном клопітливі ластівки. Скоро буде тут гніздо. Потім виведуться пташенята. Батьки носитимуть дітям комах. Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літати.

Подорожник
Подорожник зустрічається на узбіччі доріг, на луках, поблизу помешкання, на узліссі. Заготовляють подорожник під час цвітіння. При цьому намагаються не пошкодити коріння. Сушать листя подорожника на горищах чи під іншим накриттям. Подорожник вживають для лікування різних хвороб. (З8 сл.)

Українське село
Мальовниче українське село. Спить земля під крилами вітрів. За селом блукає синій туман. Сумно плаче стара верба над тихим ставом. А сонний очерет заспокоює її. На небі засяяв повний місяць. Висипали поряд цяточки зірок. Милий куточок рідного краю. (40 слів)

Рідний край
Біля твоєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до криниці. Там росте калина або шумить молоденька тополя. За хатою цвітуть вишні і яблуні. З поля вітерець доносить запах жита і гречки. Долітає гуркіт моторів. Там працює твій батько. Звідси починається Батьківщина. (43 сл.)

СПИСУВАННЯ

Шишкарики

Шишкарик дуже гарний. У нього червоне пір’ячко і загнутий дзьобик. У самки пір’я жовтого і зеленого кольору. Вона виводить пташенят узимку.

Ось шишкарик видобуває з шишки зернята. Йому тре­ба самку годувати. Вона не може залишити гніздечка.

(36 слів)

Осінь

Проминуло літо. Настає чудова пора року. Це чарівна осінь. Вона особливо м’яка і ніжна, як мелодія пісні.

Слухай, спостерігай природу в осінні дні. Ти відчуєш усю її дивовижну красу. В ній поєдналися барви теплого літечка з першими подихами зими. (39 слів)

Яблука рум’яні

Тихий осінній день. Як гарно в яблуневому саду цієї пори! Сонечко фарбує і зігріває рум’яні яблука. А вони купаються в сонячному сяйві і швидко достигають.

Та ось тихо надходить вечір. А соковиті яблука й досі пахнуть щедрим гарячим сонцем. (39 слів)

Дощ

Несподівано почався дощ. Спочатку краплинки дощової води впевнено трималися на склі, все густіше засівали шиб­ки вікна. А потім їх стало ще більше. Вони почали швид­ко зливатися одна з одною і струмочками побігли донизу.

Скоро вони вкрили шибки суцільною запоною. (39 слів)

Україна

Україна — це моя рідна земля. Красива й уквітчана ця земля весною. Щедра й різнобарвна восени. Строга і засніжена зимою. Солодка і пахуча в теплі літні дні.

Понад дорогами стоять явори. Високі гори вдивля­ються в синю височінь. А Дніпро поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу.

(46 слів)

Рідна мова

Юний друже! Скрізь із тобою завжди крокує рідна мова. Перших слів української мови тебе навчила мама. Пер­лини рідного слова щодня відкриває для тебе перша вчи­телька. Мова веде тебе на вершини знань. Вивчай свою рідну мову. Вона — твій найкращий і надійний друг та порадник у житті. (45 слів)

Народні символи

Майже в усіх народів є улюблені рослини. Їх називають народними символами. У канадців — клен, у росіян — берізка. А в українців — це верба і калина. Без верби і калини нема України. Наш народ оспівав ці символічні рослини у піснях. Вони є символами любові і мудрості. (44 слова)

Після грози

Пролетіла травнева гроза. Вона вже відшуміла, а подих її ще відчутний. Десь удалині знову щось блисне і загри­мить. Виглянуло усміхнене сонечко. Воно огорнуло зем­лю своїм теплом. Задзвеніли струмки. А в небі з’явилася загадкова дуга. Які чудові барви! Як майстерно дібрані кольори! Це – райдуга!

(43 слова)

Берізки

Розважливо ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Розпустили берези зелені коси. Віє вітер, розгойдує, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють, розказують сни свої. (30 сл.)

Ялина

Народилась лісова красуня в лісі. Блищать молоді голочки на сонечку. А на гілках висять красиві шишки. Зайчик присів під ялинкою. Пробігла руда білочка. Знайомляться лісові мешканці з новою ялинкою. (30 сл.)

У зимовому лісі

Прийшла зима біловолоса. Одягла ліси в ковдру зимньої краси. Дрімає ліс.
Холод скував дерева і запорошив їх снігом. Застигли білі берези і могутні дуби. Немов наречені, стоять ялини і сосни.
Все навкруги милує своєю красою.( 34 сл.)


Червона калина

Калина – це невеликий, але пишний кущ. Він любить рости у вологих місцях.
Калина зацвітає весною білим цвітом.

35. Восени червоніють важкі грона. Ягоди наливаються цілющим соком. Її здавна шанують люди за красу та лікувальні властивості. сл.)

Дві подружки

37. Це насіннячко ялинки заніс колись вітер, і воно впало під березою між оголене коріння. Ялиночка почала рости, а береза прикривала її від палючого сонця і лютих морозів. Тепер ця ялина наздогнала березу і стоїть поряд з нею. сл.)

Листопадовий дощ

Настала осіння пора. На лісовій галявині стоять стурбовані дерева. Вони шумлять, бо сердитий вітер зриває з них осіннє вбрання.
Зажурений клен сумує за своїми золотавими листочками. Ніжну берізку гне холодний осінній вітер.
Не сумуйте, дерева, це ж справжній листопадовий дощ! (38 сл.)

Береза

Білокора береза навесні довго здається позбавленою життя. Коли ж сонячне проміння прогріє її, береза майже вмить просинається.
Береза любить сонце. Ізумрудами виблискує її листя під промінням літнього сонця і, прогріте наскрізь, само спалахує золотом у світлі осіннього дня. (39 сл.)

Вишня

З усіх плодових дерев найбільше в Україні люблять вишні. Для українців вишня – це рідна домівка. Її з радістю висаджують поруч з великою святинею народу – криницею. Весною зачаровує вишня білістю своїх пелюсток, а влітку – зеленню й блискучістю смарагдового листя, яскравістю червоних плодів. (41 сл.)

Плакуча верба

Сумно стоїть над ставком плакуча верба. Схилила вона свої розкішні віти та уважно дивиться у воду. Здається, що це дівчина спустила свої коси. Вітер лагідно розчісує їх, тихо шепоче щось верба. А вона злякано тремтить і погойдується.
Сміливо довіряє плакуча верба вітру та воді свої таємниці.(42 сл.)